Друк
шаблоны сайтов
Бесплатные dle шаблоны.
Качайте шаблоны dle бесплатно с сайта.

 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) України ще на три місяці продовжила антидемпінгове розслідування щодо захисту українського ринку добрив від російських виробників. Зокрема, розслідування стосується таких видів азотних добрив, як карбамід та КАС (карбамідно-аміачна селітра).

Таким чином, Мінекономіки намагається захистити український ринок від демпінгу російських постачальників, а саме продажу товарівза цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках. Оскільки демпінг порушує правила справедливої конкуренціїта наносить збитки місцевим виробникам, держава може застосувати до таких товарів антидемпінгові заходи, які включають в себе антидемпінгое мито, встановлення обмежень на імпорт тощо. Розслідування триватиме до 23 вересня цього року, йдеться у повідомленні комісії, опублікованому у газеті «Урядовий кур'єр» від 10 червня 2016 року.

«Мова йде про ініційоване нашими підприємствами антидемпінгове розслідування щодо карбаміду і КАС. Зараз ситуація із ринком карбаміду аналогічна тій, яка була раніше на ринку аміачної селітри, - коментує ситуацію Ігор Гольченко, директор з комплаєнс Group DF. Російські виробники, маючи доступ до дешевшої сировини газу, завозять продукцію за низькими демпінговими цінами».

Антидемпінгове розслідування розпочалося ще у 2014 році, коли найбільші українські виробники азотних добрив, які входять до складу хімічного холдингу OSTCHEM, звернулися до відповідних структур із проханням захистити український ринок від російських постачальників. Вітчизняні виробники добрив вважають, що значний обсяг імпортної хімічної продукції (в основному російської) завдає істотної шкоди всій хімічній індустрії України.

За оцінками Черкаського державного науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості (НДІТЕХІМ), за два роки Україна втратила свою частку на глобальному ринку аміаку з 3,5% до 1,8% (обсяг виробництво впав з 3,6 до 1,8 млн тонн на рік), а  частка карбаміду знизилась із 2,3% до 1,4% (з 2,54 до 1,55 млн тонн).

Ігор Гольченко підкреслив, що продовження термінів антидемпінгового розслідування не сприяє роботі українських виробників, але підприємства холдингу OSTCHEM готові чекати, оскільки іншого вибору у них немає, хоч підприємства-виробники і зазнають чималих збитків.

Нагадаємо, що це вже не перше розслідування, ініційоване підприємствами OSTCHEM у цьому напрямку. Раніше, у 2014 році, підприємства азотної хімії Group DF виграли аналогічну справу щодо аміачної селітри. Тоді імпорт аміачної селітри з Росії був обмежений на 5 років із підняттям ставок з 10,78% до 36,03%. Втім, так звані «загороджувальні мита» на аміачну селітру не змогли повністю врегулювати конфліктну ситуацію. Митна статистика за 2015-2016 роки показала, що імпортери почали завозити різні азотовмісні замінники селітри, такі як карбамід чи КАС під іншими митними кодами.

    Те, що ми побачили у митній статистиці нас не здивувало: після введення мит на російську аміачну селітру у 2014 році імпортери почали активно завозити російську селітру в обхід демпінгових мит під іншими митними кодами, − додав Ігор Гольченко.

Звернення підприємств OSTCHEM в Мінекономіки із проханням збільшити мита на карбамід та КАС повністю економічно обґрунтовані. Але поки точного рішення немає, тож антидемпінгове розслідування подовжать ще на три місяці.

Джерело: http://podrobnosti.ua/

раскрутка сайтов в Санкт-Петербурге.
Бесплатные joomla шаблоны.
фильмы онлайн в hd качестве.