ПАТ «Рівнеазот», яке входить до холдингу OSTHCEM (об’єднує підприємства азотної хімії GroupDF) на сьогоднішній день відоме в Україні та за її межами як лідер з виробництва мінеральних добрив. Колишні ж працівники «Рівнеазоту» OSTHCEM розвивають не лише хімічні підприємства України, а й реанімують та вдосконалюють виробництва за кордоном, на пострадянських просторах. Одним з таких висококласних спеціалістів є Олександр Кошель, у минулому – головний механік нашого підприємства, а нині – головний механік холдингу OSTHCEM. Нещодавно мені випала нагода поспілкуватися з Олександром Ростиславовичем.

– Олександре Ростиславовичу, розкажіть, будь ласка, про Вашу трудову біографію на «Рівнеазоті»?

–    На підприємство я прийшов 4 квітня 1985 року після закінчення Київського політехнічного інституту. Спершу працював майстром у цеху аміаку-2, потім –старшим майстром. Стажувався в основних відділеннях цеху, а з 1987 року обіймав посаду механіка цеху. У 2002 році мені запропонували очолити всю механічну службу підприємства, і впродовж десяти років (до 2012 р.) я працював на посаді головного механіка підприємства.

– Розкажіть, будь ласка, про свою роботу нині. У чому полягає її специфіка?

- Зараз я обіймаю посаду головного механіка холдингу OSTHCEM, який об’єднує чотири підприємства азотної хімії Group DF («Рівнеазот», «Азот» м. Черкаси, «Сєвєродонецький Азот» та «Концерн Стирол»), координую роботу механічних служб цих підприємств із забезпечення планово–попереджувальних ремонтів виробництв. Мова, власне, йде і про організацію цих служб, і про роботи, які вони виконують з «життєзабезпечення» того чи іншого підприємства.

Моє завдання – перенести позитивний досвід, набутий на нашому підприємстві, на масштаб холдингу, все, що тут було кращого, спроектувати на інші підприємства. А також навпаки - консолідувати все краще, що є в наших колег. «Рівнеазоту» є чим похизуватися у тому плані. З входженням до холдингу OSTHCEM Group DF Дмитра Фірташа нам вдалося реалізувати цілий ряд проектів, які дають свій ефект та пройшли випробування практикою. Наприклад, модернізація «серця» підприємства – цеху аміаку-2. Тут – найсучасніші каталізатори, реакційні труби, модернізована футеровка, розподілена система управління агрегатами, безкомпресорна подача природного газу, цілий ряд інших заходів. Усе це дає можливість сьогодні отримати високі показники з економії енергоспоживання. Витратний коефіцієнт споживання газу на тонну аміаку по цеху становить 1.0, у той час як проектний коефіцієнт – 1.3. Деякі роки рівненське виробництво аміаку цей показник мало нижчим за одиницю. «Рівнеазот» є передовим підприємством з втілення новітніх ремонтних технологій серед усіх інших підприємств холдингу. Підтвердження цьому – успішна робота управління ремонтно-монтажних робіт. Сьогодні на проммайданчик «Рівнеазоту» ми практично не залучаємо підрядні організації для виконання не тільки капітальних ремонтів, а й для реалізації багатьох інвестиційних проектів. Це дає значну економію коштів та забезпечує високу якість ремонтів.

–    Чи не кортить Вам повернутися на рідне підприємство?

-Ностальгія є, але я не та людина, яка вагається після прийнятого рішення. Якщо випало мені працювати у холдингу, значить, маю виконувати поставлені завдання з максимальною віддачею. Зважаючи на специфіку моєї роботи, часто спілкуюся з керівництвом підприємства, тож перебуваю завжди у курсі всіх «рівнеазотівських» справ. Незважаючи на те, що залишив «Рівнеазот», я не пішов у якусь іншу галузь, а займаюся тією ж улюбленою і знайомою мені справою. До того ж за будь-яких обставин душею я – у рідному місті, та й напис стели, яка розташована при під’їзді до підприємства «Азот – наше життя» – це для мене не порожня фраза. За нею стоїть багато значущих подій, днів, місяців та років, прожитих пліч-о-пліч з гарними людьми на рідному підприємстві. Лише справжні «азотівці» розуміють про що я кажу, у них у крові є щось таке… Це вже, образно кажучи, якась хімія почуттів та душевної прив’язаності. А в душі я назавжди залишуся рівнянином, «азотівцем». І куди б доля не закинула, у серці повсякчас залишається бажання успіху та процвітання рідному підприємству та місту.

–    З якими труднощами Ви зустрілися при переході на новий рівень професійної діяльності?

-Якихось особливих труднощів не пригадую. Скажу лишень, що все наше життя – це постійне навчання. З переходом на нову посаду мені потрібно було опановувати нові виробництва, нові виробничі та механічні процеси, яких не було на «Рівнеазоті». Якихось особливих труднощів не відчував. У холдингу OSTHCEM працює гарна команда професіоналів, атмосферу співпраці визначає високий професіоналізм, чесність, відкритість, підтримка та розуміння. Вдячний за підтримку своїм близьким .У співпраці з людьми суміжних підприємств мені допоміг значний досвід роботи на керівній посаді. За роки роботи життя навчило спілкуватися з людьми та шукати «ключик» до кожного спеціаліста, адже кожен з нас – по-своєму унікальний та особливий.

–    Ви пройшли шлях від майстра до головного механіка. Зараз обіймаєте таку відповідальну посаду у холдингу. Можете дати пораду молодшим колегам, як досягти успіху?

-Часто, коли приходить на підприємство молодий працівник, дивує те, що ще не розпочавши своєї кар’єри, головним запитанням кандидата у працівники є «Скільки?» та «Що я буду мати?». Найперше, кожен працівник, особливо той, хто приходить на виробництво після вишу, має думатипро те, як адаптувати свої знання до виробництва, ввійти у курс виробничих процесів, виконати роботу найкраще та досконало опанувати всі процеси. Ті знання, які дає вищий навчальний заклад, – лише гарна база, а виробництво – це значно складніше та масштабніше від того, чого навчають в університетах. А гарна винагорода та професійний зріст приходить згодом, разом зі здобутим досвідом. Інше, дуже важливе, і те, чого не вчать у вишах, – це психологія взаємин у виробничому колективі. Кожен працівник має, як губка, вбирати у себе практичний досвід та вміння своїх досвідчених колег. І чим більше ти всього вбереш, тим більші шанси маєш, щоб стати гарним працівником. Свого часу моєму становленню допомогли здобуті знання, виховання батьків та настанови людей, які є висококласними фахівцями, біля яких я зростав професійно. У мене була гарна база взаємин, і від кожного, з ким я працював, старався запозичити все краще. Гарний працівник вирізняється високим професіоналізмом, відповідальним ставленням до своїх обов’язків, педантичністю у виконанні поставлених цілей і завдань і, безперечно, ініціативністю. Я вважаю, це і є гарною запорукою професійного та кар’єрного зростання.

–    Що б Ви побажали працівникам нашого підприємства?

Дуже приємно і надалі співпрацювати з рідним підприємством, адже «Рівнеазот» – це високопрофесійний трудовий колектив з мудрим, прагматичним керівництвом.

Користуючись нагодою, хочу передати вітання всім працівникам, з якими пліч-о-пліч працював. Щиро бажаю всім міцного здоров’я, стабільності у роботі, впевненості у завтрашньому дні, згуртованості колективу, а ще – щоб робота завжди була в задоволення. Ми робимо одну і ту ж справу, маємо спільні цілі та орієнтири в житті, і успіхи, вірю, також будуть спільними. Наразі моя мета – щоб кожен працівник зміг оцінити позитивні зміни та покращення у роботі не лише «Рівнеазоту», а й усіх підприємств холдингу OSTCHEMGroup DF.

Розмовляв Олександр Ярмушко