Про те, як підприємство відновило виробництво продукції розповідає Володимир Григорович Коваленко, головний інженер ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM.

  – Чотири місяці  ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM  перебував у вимушеній зупинці. Впродовж цього часу була проведена велика робота у сфері політики та громадськості, аби врегулювати складну ситуацію та запустити підприємство. Розкажіть, будь ласка, що саме було зроблено для відновлення виробництва.

– Усі проблемні питання, які перешкоджали запуску ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM, вирішені. Тепер ми зробимо усе можливе, щоб задовольнити потреби українських аграріїв у мінеральних добривах.

Хочу подякувати за суттєву підтримку у складний для нашого підприємства час депутатів міської ради та особисто міського голову Рівного – Володимира Євгеновича Хомка. Від імені міської влади було направлено низку листів та звернень до Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради та Президента України. Написані листи закликали можновладців не нищити підприємство та дати можливість працювати, випускати продукцію, сплачувати податки у бюджет та заробітну плату працівникам. Особлива подяка очільнику міста – Володимиру Хомку, який усіляко сприяв вирішенню проблеми та особисто ініціював і контролював процес звернень до керівництва держави.

–    Володимире Григоровичу, а що було зроблено на проммайданчику для збереження обладнання та підготовки його до пуску за ці чотири місяці?

–    ПАТ «Рівнеазот» входить до холдингової компанії OSTCHEMGroupDF. Завдяки цьому ми мали можливість скористатися вимушеною зупинкою і провести масштабні роботи капітального плану у цехах підприємства,  на об’єктах міжцехових комунікацій. Ми провели низку додаткових експертних обстежень. Керуючись висновками діагностики, замінили  цілий ряд проблемних ділянок технологічних трубопроводів, паро- та аміакопроводів. Особливої уваги ремонтні служби приділили тим трубопроводам, які неможливо відремонтувати без повної зупинки усього виробництва.

За цей час ми провели капітальні ремонти в усіх основних та допоміжних цехах та на об’єктах міжцехових комунікацій.

Основні обсяги ремонтних робіт виконували працівники основних та допоміжних цехів, спеціалісти управління ремонтно-монтажних робіт, ремонтно-будівельного цеху, та ремвиробництва. Також до капремонтів (окрім працівників підрозділів у яких проводилися роботи) були залучені і працівники адипінового виробництва.

Запуск виробництва аміаку (цех Ам-2) проходив під пильним керівництвом начальника цеху та його заступників

–  Чи були сумніви у Вас особисто у тому, що ми все-таки будемо працювати?

–  Ми не мали прогнозів, як будемо працювати далі. Але основна позиція нашого Головного акціонера ПАТ «Рівнеазот» Дмитра Фірташа – не дивлячись на складнощі – зберегти колектив підприємства. Ми не виробляли продукцію, «стояли», але всі ці місяці працівники отримували заробітну плату. Ми використали цей час для проведення планових капітальних ремонтів обладнання, проводили його обстеження й діагностику, займалися культурою виробництва. Ми в повному обсязі виконували  зобов’язання, передбачені законодавством – платежі до бюджету: єдиний соціальний внесок, пенсійні відрахування, військовий збір тощо. Я вважаю, що коли колектив відчуває таку сильну підтримку,  – є впевненість, є надія, що є вихід із ситуації. Як бачимо – ми «запустили» підприємство та випускаємо міндобрива для українського АПК.

–  Розкажіть, будь ласка, у якій послідовності запускалися цехи та виробництва підприємства, адже запуск проммайданчика та отримання продукції – це не миттєвий процес.

–  Процес пуску розпочався ще 25 вересня із запуску цеху Аміаку-2. Потім у роботу був введений цех з виробництва неконцентрованої азотної кислоти, а згодом і виробництво аміачної селітри (цех АС). Цех складних мінеральних добрив (виробництво вапняково-аміачної селітри (ВАС)) ми залучили до роботи трохи згодом відповідно до програми виробництва. Ця програма передусім передбачала накопичення як товарного аміаку, так і аміаку який є сировиною для виробництва АС та ВАС, з подальшим послідовним навантаженням виробництв.

–  Як зараз працює проммайданчик підприємства?

–  На сьогодні усі виробництва працюють на понадпроектних навантаженнях по-агрегатно. Потужності аміачного виробництва навантажені на 111%, цех СМД (одна нитка з виробництва вапняково-аміачної селітри) завантажений на 135%. П’ять працюючих агрегатів з виробництва неконцентрованої азотної кислоти та виробництво аміачної селітри також працюють на понадпроектних навантаженнях.

Відвантаження першої продукції після пуску

–  Як Ви оцінюєте професійну роботу трудового колективу підприємства під час пуску проммайданчика.

–  Я із впевненістю можу сказати, що підприємство отримало «друге дихання» після входження до холдингу OSTCHEM, який об’єднав провідні українські підприємства азотної групи  Group DF.  Сьогоднішня ефективна робота підприємства можлива завдяки модернізації існуючих виробничих потужностей, що є основною довгострокової інвестиційної стратегії OSTCHEM. Вона націлена на модернізацію та оновлення виробництв, втілення інновацій, професійне зростання кожного працівника, якісну координацію взаємодії підрозділів та ефективний менеджмент усіх процесів на підприємстві.

Вважаю, що пуск виробництва пройшов високопрофесійно та злагоджено. Оцінюючи підготовчі та пускові роботи, я маю відмітити надзвичайно високий рівень підготовки до пуску усіх підрозділів підприємства. На момент пуску виробництва було опресовано усі колектори (трубопроводів, газопроводів, паропроводів та агрегатів), були усунуті усі пропуски.

Особливо хочу подякувати за висококласну злагоджену та сумлінну професійну роботу головним спеціалістам підприємства, працівникам як основних, так і допоміжних цехів, ремонтних служб. Також відмічу якісну самовіддану роботу управління ремонтно-монтажних робіт на чолі з  Василем Федоровичем Птащуком за якісну роботу не лише під час виконання капремонтів, а й під час пускових робіт. Усі пускові роботи проходили під ретельним контролем керівництва цехів та  головних спеціалістів підприємства, а  нюанси, які виникали, одразу вирішували ремонтні служби підприємства. Професійно та якісно спрацювали керівники цехів та колективи їхніх підрозділів усього виробництва. Той високий рівень пускових робіт, який ми показали, можливий лише завдяки високій злагодженості колективу та високому професіоналізму кожного працівника зокрема.

Тож з впевненістю тепер можу сказати –  українські аграрії будуть з нашими  мінеральними добривами, а Україна знов стане  «житницею».